Коли  потрібно прищеплювати  дитині  любов до книги?

 

    Читання вимагає праці (до речі, не тільки від дітей, але і від батьків). Телевізор  дивитися  набагато легше. З читанням все інакше. Як  ви  думаєте, з якого віку потрібно прищеплювати любов до книги?
    На думку дитячих психологів, любов до читання потрібно щепити буквально з «пелюшок». Дитина краще  буде  розвиватися, якщо в неї над колискою читають книги (причому необов’язково  дитячі , можна, наприклад, класичну поезію).Це відкладеться у нього в підсвідомості, і у своєму «дорослому» житті він обов’язково пригадає про почуття.
    Процес залучення до  світу  книг повинен починатися ще в ранньому дитинстві, вже тоді, коли батьки читають дитині перші казки. Дуже добре, коли читання чергується з розглядом картинок. Перші книжки малюка повинні бути яскравими, ілюстро­ваними. Вже починаючи з 3-4 років слід  проводити   роботу   щодо   навиків  дбайливого  ставлення  до книги: акуратного перегортання  сторінок , необхідності закладок, зберігання книг у визначеному місці і так далі.
    Існує думка про те, що вроджені здібності  до  читання у  дітей  виявляються у  віці  від 18 місяців до З років. А от психологи вважають, що прищепити любов до книги та читання можна ще до 9 років. Пізніше зробити це  складно  і практично неможливо. Отже,  процес   залучення   до   пізнання  світу через книгу припадає на дошкільний  і  молодший шкільний вік.
    Прищеплення дітям інтересу  до  читання, констатує наука, на 90 % залежить від батьків. Головна відмінність сімейного читання від інших його видів — класного і позакласного — полягає в тому, що батьки, читаючи своїй дитині книгу, починають по-справжньому займатися її духовним розвитком, формуванням її особистості.
    Починати знайомити малечу із книгою необхідно з перших років життя.  Дитина  вчиться спочатку слухати книгу, потім перегортати сторінки, запам’ятовувати слова. Читання дає їй можливість посміятися та поплакати разом з героями, навчитися не  губитися  в життєвих небезпеках. Щаслива та дитина, яка має таке щоденне безпосереднє  спілкування  з кни­гою через батьків.
    Книга приносить дитині задоволення, і вона періодично повертається до неї, просячи старших читати ще і ще. І читати книгу слід стільки разів, скільки захоче малюк. Це  не  примха. Просто у дитини є бажання зануритися  в  процес пізнання книги і знову зустрітися з героями твору, ще раз (або й більше) пережити з ними їхні пригоди. Читати можна будь-де: на природі, у поїзді, на пляжі... А коли дитина починає робити перші кроки в процесі самостійного читання, корисно давати їй прочитати вже знайомі тексти, не раз чуті від батьків.
    Малюки люблять книжки з маленькими текстами та яскравими малюнками. Тому на цьому етапі корисно «підсунути» комікси і дайджести (своєрідні сценарії окремих мультфільмів). Це зворотний зв’язок  між  фільмом і книжкою в картинках.  Звичайно , це не читання «для душі», а тільки короткочасний засіб оволодіння технікою вільного читання.