Що і як читати з дітьми ?

    Виникає запитання: що і як читати з дітьми? Насамперед, слід самому ознайомитися зі змістом кількох дитячих книжок. Це допоможе  краще  зрозуміти світ захоплень дитини. Від деяких батьків можна почути, що вони купують багато книжок, а дитина на них і не дивиться. Звичайно, вони помиляються, думаючи, що куплена  книжка   одразу  має сподобатися синові чи доньці. З боку дорослих потрібна велика  увага   до  читання  молодшого  школяра.
    Якщо дитина тільки починає виявляти інтерес до самостійного  читання , купуйте їй тоненькі книжечки з великими малюнками, бо сторінка з великою кількістю тексту й без ілюстрацій лякає дитину. Але з кожною самостійно прочитаною сторінкою зростає впевненість у власних силах.
    Треба прагнути, щоб книги були різноманітні: казки,  пригоди ,  оповідання  про тварин і рослини, про школу, музику й мистецтво. Добираючи книжки, слід зважати на індивідуальні особливості, інтереси дітей. Хлопчики часто  захоплюються  пригодницькою літературою. Цей потяг до пригод цілком зрозумілий, але його треба спрямувати в  потрібне  русло. Слід простежити, щоб книжки пригодницького жанру не були єдиними в бібліотечці дітей, щоб їм до рук не потрапляли книги для дорослих.  Якщо  дитину цікавить  життя  рослин і тварин, нові машини, подорожі, треба добирати книги, з яких вона могла б одержати відповідну інформацію. У вихованні любові до  книги  можуть допомогти й незначні, на перший погляд, моменти. Наприклад, власна бібліотечка, поличка для книжок, можливість обмінюватися книжками з товаришами — усе це сприяє за­цікавленню дітей.
    Найчастіше, поки дитина мала, дорослі  читають  їй. Але як тільки вона йде до школи, батьки гадають, що вона може читати сама. А коли синові чи доньці мине 8 -10 років, ми стаємо учасниками такого діалогу: « Ну. як книга?» — «Нічого,  нормальна ». І батьки відчувають, то між ними й  дитиною  — стіна нерозуміння. Щоб уникнути таких  сцен , слід організовувати  сімейне  читання. Під час  цього  читання мати й батько відкриваються для дитини з нового боку, та й батьки розуміють, що діти подорослішали, що з ними можна говорити не тільки про оцінки. Щоб привчити дітей читати самостійно, можна використати певні прийоми. Наприклад, хтось із дорослих починає читати дитині, але на найцікавішому місці зупиняється. Захоплена подіями в книзі, бажаючи дізнатися, що станеться далі, дитина переважно дочитує самостійно. Дорослі обов’язково мають запитати, про що вона прочитала, похвалити за самостійність, висловити сподівання, що тепер вона частіше читатиме сама. Наступну книгу можна починати читати  так   само . Поступово в дитини прокинеться любов до читання. Можна розповісти захопливий епізод із книги. Молодший школяр обов’язково запитає: «А що далі? Розкажи, що було потім». Замість відповіді  треба  дати книгу: «Прочитай, тут знайдеш багато цікавого».
    Важлива атмосфера читання  й  слухання в сім’ї. На вечори  сімейного  читання можна запрошувати друзів дітей. Виховання любові до книги відбувається значно легше в тих сім’ях, де дорослі самі люблять читати й багато говорять про книги.